Значення
- (Фізика) –
(у фізиці, електротехніці) Про явище, коли зміна електричного струму в одному контурі викликає виникнення індукційного струму в іншому, близько розташованому контурі; взаємоіндукційний.
- (Біологія) –
(у біохімії, молекулярній біології) Про одночасну та взаємопов’язану активацію або синтез кількох речовин (наприклад, ферментів) в організмі під впливом одного фактора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коіндукований, р. коіндукованого, д. коіндукованому, з. коіндукованого, о. коіндукованим, м. коіндукованім, к. коіндукований