1. У фізиці — властивість двох або більше електричних кіл, за якої зміна сили струму в одному контурі викликає виникнення електрорушійної сили (ЕРС) в іншому контурі або контурах внаслідок електромагнітної індукції.
2. У техніці — параметр, що характеризує ступінь такого електромагнітного зв’язку між індуктивно пов’язаними котушками або контурами, зазвичай вимірюваний у генрі (Гн).