кофактор

1. (у біохімії) Небілкова сполука, іон або молекула, які є необхідними для каталітичної активності певних ферментів; може бути пов’язаним з ферментом тимчасово або постійно.

2. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі) Число, отримане з елемента квадратної матриці шляхом видалення рядка та стовпця, на перетині яких він стоїть, та множенням визначника отриманої мінорної матриці на (-1) у ступені, що дорівнює сумі індексів елемента.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |