Словник Української Мови
Буква
1. Постійно переміщатися з одного місця на інше разом із своїм житлом, майном та худобою, ведучи скотарський спосіб життя (про народи, племена, окремі сім’ї).
2. Часто змінювати місце перебування, постійно переїжджати; вести мандрівний, неосілий спосіб життя.
3. Перен. Постійно перебувати в русі, переміщатися з місця на місце (про тварин, явища природи тощо).
Приклад 1:
У Дамаському оазисі, Зайорданні, на краю пустелі та в горах люди ще жили в шатрах і мусили щовесни кочувати в пошуках корму для своєї худоби. У V—IV тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”