кочування

[kot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Дія за значенням дієслова “кочувати”; пересування, переміщення з одного місця на інше, характерне для скотарських народів, які ведуть осілий спосіб життя.

  2. (Література) –

    Переносне: безцільне або постійне переміщення, переїзди з місця на місце, часто без певної мети або постійного притулку.

  3. (Техніка) –

    У техніці: переміщення, перекочування чого-небудь (наприклад, механізму, деталі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кочування, р. кочування, д. кочуванню, з. кочування, о. кочуванням, м. кочуванні, к. кочування

Більше записів