кочерга

[kot͡ʃɛrɦɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Залізний або металевий прут із загнутим кінцем та руків’ям, який використовують для розгортання, перемішування палива в печі або вогнищі та виймання жарів.

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовна назва людини, яка своїми діями або втручаннями заважає, ускладнює щось, “зачіпляє” інших (зазвичай у стійкому словосполученні “стара кочерга”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кочерга, р. кочерги, д. кочерзі, з. кочергу, о. кочергою, м. кочерзі, к. кочерго

Більше записів