кочення

1. Дія за значенням дієслова котитися; переміщення предмета обертанням його по поверхні.

2. (у техніці) Рух тіла, при якому траєкторії всіх його точок лежать у паралельних площинах і є конгруентними кривими (наприклад, рух колеса, циліндра).

3. (у спорті) Рух м’яча, шайби тощо по ігровому майданчику після удару або кидка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |