1. Робітник, який займається паливом (завантаженням, підтриманням вогню, видаленням золи) у топках парових котлів, печей на котельних, суднах, тепловозах, підприємствах тощо.
2. Заст. Той, хто розпалює вогонь у печі, каміні; пічник.
кочегар
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ну і знову бої, вже з білими, на Алмазній, Дебальцевій (де я народився)… І от занесли сніги дорогу, «чавунку»… І поїхали ми на паровозі очистити од снігу «чавунку»… І заспівав п’яний кочегар: «Смело, товарищи, в ногу…» I заплакав я, відчувши гостро й глибоко, що довго, довго я не буду з своїми, буду проти своїх. Ще одна дрібниця.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
— презирливо запитав у нього кочегар. Це було найболючіше питання Жужелиці; він терпіти не міг води і страшенно боявся дощу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |