коасимптотичний

1. (у математиці, зокрема в теорії динамічних систем) Пов’язаний з коасимптотичною поведінкою, що описує властивості траєкторій або розв’язків, які з часом наближаються до певної інваріантної множини (наприклад, до атрактора) з усіх боків або зовні неї.

2. (у фізиці) Стосовний до коасимптотичних станів, наприклад, у квантовій теорії поля — станів вільної частинки у віддаленому минулому або майбутньому, які використовуються для опису процесів розсіювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |