1. Згортатися, переходити з рідкого стану у желеподібний або твердий; утворювати згустки (переважно про білки крові).
2. Викликати, спричиняти процес згортання рідини з утворенням згустків.
Словник Української Мови
Буква
1. Згортатися, переходити з рідкого стану у желеподібний або твердий; утворювати згустки (переважно про білки крові).
2. Викликати, спричиняти процес згортання рідини з утворенням згустків.
Приклад 1:
Існують загальні закономірності електролітної коагуляції золів і суспензій, так звані правила коагуляції: 1. всі електроліти, взяті в певній концентрації, здатні коагулювати колоїдні системи; 2. для коагуляції необхідно якась певна кількість електроліту, визначальне «поріг коагуляції»; 3. коагуляція починається поблизу ізоелектричного стану; 4. коагулюючим є йон, за знаком протилежний заряду частинки; 5. коагулююча дія йонів зростає з їх валентністю. Пороги коагуляції електролітів з одно, двох-і трьохзаряднимі йонами відносяться як ряд чисел: C + ел:C++ ел : Cел +++ = 1 : : де Сел – концентрація електроліту, яка відповідає порогу коагуляції.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”