коагуляція

1. (у фізиці, хімії) Процес згущення, зсідання або утворення грудок у колоїдних розчинах, емульсіях або суспензіях, що призводить до відокремлення дисперсної фази від дисперсійного середовища.

2. (у біології, медицині) Процес згортання рідин, зокрема крові або лімфи, внаслідок переходу розчинного білка фібриногену в нерозчинний фібрин.

3. (у техніці, харчовій промисловості) Процес утворення згустків, грудок у рідині, часто штучно викликаний для її очищення або поділу на фракції (наприклад, коагуляція молока при виробництві сиру).

Приклади вживання

Приклад 1:
Типи кислот ……………………………………………………………………………………………………………………………. 234 10.14 Сила кислот …………………………………………………………………………………………………………………………….. 235 10.15 Колоїдні системи ……………………………………………………………………………………………………………………… 237 10.16 Стабільність колоїдних систем …………………………………………………………………………………………………. 239 10.17 Коагуляція колоїдних систем ……………………………………………………………………………………………………. 240 10.18 Основні уявлення теорії фаз ……………………………………………………………………………………………………… 241 Тема 11. Основні поняття хімічної термодинаміки.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Існують загальні закономірності електролітної коагуляції золів і суспензій, так звані правила коагуляції: 1. всі електроліти, взяті в певній концентрації, здатні коагулювати колоїдні системи; 2. для коагуляції необхідно якась певна кількість електроліту, визначальне «поріг коагуляції»; 3. коагуляція починається поблизу ізоелектричного стану; 4. коагулюючим є йон, за знаком протилежний заряду частинки; 5. коагулююча дія йонів зростає з їх валентністю. Пороги коагуляції електролітів з одно, двох-і трьохзаряднимі йонами відносяться як ряд чисел: C + ел:C++ ел : Cел +++ = 1 : : де Сел – концентрація електроліту, яка відповідає порогу коагуляції.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |