князів

[knjɑziʋ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Родовий відмінок множини від слова “князь”, що вказує на належність, походження або зв’язок із групою осіб, які мали титул правителя, володаря удільної землі або представника вищої феодальної знаті в Київській Русі та інших слов’янських державах.

  2. У складі власних назв (наприклад, топонімів) — що стосується, належить або походить від князів (наприклад, “Князів град”, “князів рід”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. князі, р. князів, д. князям, з. князів, о. князями, м. князях, к. князі

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів