Словник Української Мови
Буква
1. Родовий відмінок множини від слова “князь”, що вказує на належність, походження або зв’язок із групою осіб, які мали титул правителя, володаря удільної землі або представника вищої феодальної знаті в Київській Русі та інших слов’янських державах.
2. У складі власних назв (наприклад, топонімів) — що стосується, належить або походить від князів (наприклад, “Князів град”, “князів рід”).
Приклад 1:
Скілько-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скілько то на твоїх улицях, на тих старосвіт ських стогнах, на валах і церковних цвинтарях пролито крові християнської’ Уже про тих Олегів, про тих Святославів, про ти ясири половецькії нічого й згадувати. Ту славу, тії злигодні вибила нам із голови безбожна татарва, як уломився Батий у твої Золоті ворота.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Біблія так описує цей перший акт єврейської трагедії: «І повиводив він (Навуходоносор II) увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових,— десять тисяч пішло до неволі,— і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденного народу краю… І всіх військових, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною,— вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону» (2 Цар., 24, 14—16).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
до н. е. один з удільних князів проголосив себе гегемоном і цим подав приклад для інших можновладців. У кривавому змаганні за політичне лідерство гегемоном ставало то одне, то інше царство… Реально в VII—VI ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”