1. (муз.) Утворюючи дисонанс, гармонійно не узгоджуючись з іншими звуками; звучачи різко, негармонійно.
2. (перен.) Суперечачи чомусь, порушуючи загальну гармонію, будучи в розладі з оточуючим середовищем або обставинами.
Словник Української Мови
Буква
1. (муз.) Утворюючи дисонанс, гармонійно не узгоджуючись з іншими звуками; звучачи різко, негармонійно.
2. (перен.) Суперечачи чомусь, порушуючи загальну гармонію, будучи в розладі з оточуючим середовищем або обставинами.
Відсутні