1. (заст.) Бути князем, правити як князь; князювати.
2. (перен., рідк.) Поводити себе гордовито, пихато, наче князь; чванитися, величатися.
княжитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Бути князем, правити як князь; князювати.
2. (перен., рідк.) Поводити себе гордовито, пихато, наче князь; чванитися, величатися.
Відсутні