Значення
-
Син князя, нащадок князівського роду в Київській Русі та інших слов’янських державах середньовіччя.
-
Молодий князь, спадкоємець князівського престолу або титулу.
-
У літературі та історичній традиції — звертання або позначення юного сина правлячого князя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. княжич, р. княжича, д. княжичеві, з. княжича, о. княжичем, м. княжичеві, к. княжичу