Словник Української Мови
Буква
1. Короткий батіг із товстою плетеною руків’я та довгим, тонким, гнучким віником, що зазвичай використовувався для погону коней або як знаряддя покарання.
2. (переносне значення) Символ жорстокої влади, суворого гніту, деспотичного примусу та покарання.
3. (історичне) Назва одного з видів старовинної артилерійської зброї.
Приклад 1:
Когда порой душа отчаяньем объята, Над сгорбленной спиной свистит жестокий кнут, И каждый новый день товарища иль брата В могилу общую крюками волокут. Я жалкий раб царя, и жребий мой безвестен; Как утренняя тень, исчезну без следа, Меня с лица земли века сотрут, как плесень; Но не исчезнет след упорного труда, И вечность простоит, близ озера Мерида, Гробница царская, святая пирамида.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”