1. (у фонетиці) такий, що втратив губну артикуляцію, вимовляється без участі губ, про звук, зокрема про голосний, що набув нефарбованого, неогубленого характеру.
2. (у фонетиці) такий, що позбавлений ознак лабіалізації (огубленості); неогублений.
дислабіалізований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |