кнези

[knɛzɪ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Представники родоплемінної знаті, старійшини або вожді у східнослов’янських племен у добу розкладу первіснообщинного ладу та формування ранньофеодальних відносин (VI–IX ст.).

  2. Племінні князі, правителі або володарі окремих земель у слов’ян, зокрема у сербів, хорватів, чехів та інших народів у ранньосередньовічний період.

  3. У Східних Карпатах (на Гуцульщині) — виборні голови сільських громад, які виконували адміністративні та судові функції; зберігали цей титул аж до XIX–XX століть.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кнези, р. кнезів, д. кнезам, з. кнези, о. кнезами, м. кнезах, к. кнези

Більше записів