1. Представники родоплемінної знаті, старійшини або вожді у східнослов’янських племен у добу розкладу первіснообщинного ладу та формування ранньофеодальних відносин (VI–IX ст.).
2. Племінні князі, правителі або володарі окремих земель у слов’ян, зокрема у сербів, хорватів, чехів та інших народів у ранньосередньовічний період.
3. У Східних Карпатах (на Гуцульщині) — виборні голови сільських громад, які виконували адміністративні та судові функції; зберігали цей титул аж до XIX–XX століть.