1. Розуміти, здогадуватися про щось; мати здібність до розуміння, проникливості.
2. Помічати, бачити, відчувати щось; усвідомлювати.
Словник Української Мови
Буква
1. Розуміти, здогадуватися про щось; мати здібність до розуміння, проникливості.
2. Помічати, бачити, відчувати щось; усвідомлювати.
Приклад 1:
Він окинув очима місце і почав кмітити. Свідомість вернулась до його.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”