дисгармонічний
[dɪsɦɑrmonit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який порушує гармонію, суперечить їй; незлагідний, невідповідний, незбалансований.
-
У музиці: такий, що характеризується порушенням гармонійних зв’язків, неблагозвучний.
-
У мистецтві та естетиці: позбавлений внутрішньої єдності, пропорційності, цілісності; негармонійний.
-
У психології та медицині: такий, що свідчить про порушення нормальної, злагодженої роботи психіки чи організму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисгармонічний, р. дисгармонічного, д. дисгармонічному, з. дисгармонічного, о. дисгармонічним, м. дисгармонічнім