дисгармонічний

1. Який порушує гармонію, суперечить їй; незлагідний, невідповідний, незбалансований.

2. У музиці: такий, що характеризується порушенням гармонійних зв’язків, неблагозвучний.

3. У мистецтві та естетиці: позбавлений внутрішньої єдності, пропорційності, цілісності; негармонійний.

4. У психології та медицині: такий, що свідчить про порушення нормальної, злагодженої роботи психіки чи організму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |