Значення
-
Особа, яка має ключі від певних приміщень (сховищ, кімнат тощо) та відповідає за їх збереження і відмикання.
-
У давнину — службовець, який відав майном, скарбницею, харчами в палацах, замках, монастирях; скарбник, комірник.
-
Застаріла назва для різних видів риб родини горбаневих, що мешкають у прісних водах (наприклад, вид *Ammocrypta clara*).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ключник, р. ключник, д. ключник, з. ключник, о. ключник, м. ключник, к. ключник