Властивість або стан за значенням дієслова “клинцювати” — робити щось недбало, кепсько, неякісно; також результат такої дії.
клинцюватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням дієслова “клинцювати” — робити щось недбало, кепсько, неякісно; також результат такої дії.
Відсутні