клинцюватість

[klɪnt͡sjuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Властивість або стан за значенням дієслова “клинцювати” — робити щось недбало, кепсько, неякісно; також результат такої дії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клинцюватість, р. клинцюватості, д. клинцюватості, з. клинцюватість, о. клинцюватістю, м. клинцюватості, к. клинцюватосте

Більше записів