Ім’я, яке дають тварині (часто домашній) замість або поряд з її зоологічною назвою; індивідуальна назва тварини.
Переносно: прізвисько, неофіційне або жартівливе ім’я, яке дають людині за якимись її характерними рисами, вчинками тощо.
кличка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та, на жаль, в кiмнатах ви застали тiльки дружину мойого героя — Марфу Галактiонiвну (партiйна кличка — «товаришка Галакта»). Марфа Галактiонiвна теж надзвичайно симпатична женщина i теж цiлком вiдповiдає прогресивним прагненням Iвана Iвановича (до речi, партiйна кличка «Жан»).
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
Марфа Галактiонiвна теж надзвичайно симпатична женщина i теж цiлком вiдповiдає прогресивним прагненням Iвана Iвановича (до речi, партiйна кличка «Жан»). Вона, наприклад, нiколи не манiкюрить нiгтiв i тiльки в останнiй час (i то зрiдка) трошки манiкюрить… для здоров’я («для гiгiєни», як говорить товаришка Галактика).
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |