кляштор

1. Католицький монастир, переважно ченський (чоловічий), у країнах Центральної та Східної Європи, зокрема в Польщі, Чехії, Україні.

2. Назва окремих історичних монастирських комплексів, що є архітектурними пам’ятками (наприклад, у Львові, Варшаві).

Приклади вживання

Приклад 1:
Зрештою, я переконав себе, що тут усе-таки кляштор, а не перони львівського двірця, і виніс торби в коридор. Коли повернувся, то побачив, що мКд уже допомагає учням розвішувати якісь навчальні плакати, тому підсів до дівчинки, яку вчителька щойно вирізнила як кращу ученицю.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |