1. Стосовний до дикції, пов’язаний із нею; властивий дикції.
2. Призначений для вдосконалення дикції, що містить вправи для вимови.
дикційний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до дикції, пов’язаний із нею; властивий дикції.
2. Призначений для вдосконалення дикції, що містить вправи для вимови.
Відсутні