кляп

1. Предмет, який вставляють у рот або прикріпляють до рота, щоб запобігти крику, розмові або укусам.

2. Пристрій у вигляді дерев’яної або металевої палички з мотузками, що вкладається в рот тварині (наприклад, коневі) для її обуздання під час лікування чи ковзання.

3. У техніці — деталь, заслінка або клапан для тимчасового перекриття отвору, труби тощо.

4. У переносному значенні — будь-яка заборона або обмеження на вільне висловлювання думок, цензура.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |