диковинний
[dɪkoʋɪnnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який викликає подив своєю незвичайністю, рідкісний, чудернацький; дивний, чудний.
-
Надзвичайний, вражаючий своєю красою, величчю або властивостями; чудовий, дивовижний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. диковинний, р. диковинного, д. диковинному, з. диковинного, о. диковинним, м. диковиннім