1. Який викликає подив своєю незвичайністю, рідкісний, чудернацький; дивний, чудний.
2. Надзвичайний, вражаючий своєю красою, величчю або властивостями; чудовий, дивовижний.
диковинний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови