клямра

1. (діал.) Те саме, що клямка — металева дужка, засув або гачок на дверях, вікнах, шафах тощо для зачинення.

2. (перен., розм.) Про людину, яка чинить перешкоди, заважає, ускладнює щось; той, хто “замикає” або блокує якийсь процес.

3. (техн.) Спеціальний кріпильний елемент у вигляді дужки, скоби або затискача для з’єднання, фіксації деталей.

Приклади вживання

Приклад 1:
– умова клямра – тут: квадратні дужки книговод – бухгалтер колода – тут: перепона комітетóві (полон.) – члени комітету.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |