клячати

[kljɑt͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (про коней) видавати характерні звуки, подібні до короткого ревіння або хрипкого крику; ревти, іржати.

  2. (переносно, про людей) голосно, негармонійно кричати або співати; горлати, репетувати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я клячу, ти клячиш, він клячить, ми клячимо, ви клячите, вони клячать

Більше записів