Древослів

Словник Української Мови

дикувато

Буква

1. У спосіб, властивий дикунам; по-дикунськи, варварсько.

2. (переносно) Нечемно, невиховано, грубо; по-звірячому.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |

Більше записів