1. Який потребує багато клопоту, турбот, зусиль; пов’язаний з клопотами, незручний у виконанні або організації.
2. Який викликає клопіт, турботу; неприємний, обтяжливий.
клопітний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Одне лиш мені не миле в пророках: що їх с лова для мене суть нерівні, розбещені, закручені, дивні, – прямо кажучи – крутогористі, кружні, заплутані, незвичайні, коротко кажучи – бабині казки, клопітний навіжений, дитяча небилиця. Хто може, наприклад, пояснити оце: “Де труп, там зберуться орли?”
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |