клепка

[klɛpkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Окрема дощечка зі звивистими краями, що використовується для складання бічних стінок дерев’яних бондарних виробів (бочок, діжок, кадок).

  2. Дійові особи (персонажі) в українських народних колядках та щедрівках, які символічно приходять у гості до господарів під час свят.

  3. Рідкісна назва для заклепки — металевого кріпильного елемента у вигляді стрижня з головкою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клепка, р. клепки, д. клепці, з. клепку, о. клепкою, м. клепці, к. клепко

Більше записів