хитрун

1. Людина, яка відрізняється хитрістю, спритністю, вміє викрутитися зі скрутного становища; хитрий, вправний у справах чоловік.

2. Той, хто вдає, прикидається, лукавить; лукавець.

3. (У зверненні) Вираз ласкавого, жартівливого або докірливого ставлення до дитини або близької людини, яка вчинила щось хитромудре.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |