Значення
-
Людина, яка відрізняється хитрістю, спритністю, вміє викрутитися зі скрутного становища; хитрий, вправний у справах чоловік.
-
Той, хто вдає, прикидається, лукавить; лукавець.
-
(У зверненні) Вираз ласкавого, жартівливого або докірливого ставлення до дитини або близької людини, яка вчинила щось хитромудре.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хитрун, р. хитруна, д. хитрунові, з. хитруна, о. хитруном, м. хитруні, к. хитруне