хирявість

Хирявість — властивість за значенням прикметника “хирявий”; стан, коли хтось або щось є хирявим, тобто хворобливо-слабким, кволим, немічним.

Хирявість — переносно: слабкість, нерішучість, неенергійність у здійсненні чого-небудь, у відстоюванні своїх поглядів тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |