хирій

1. (діал.) Те саме, що хирний — слабкий, кволий, немічний; такий, що має погану статуру або слабке здоров’я.

2. (власна назва, заст.) Прізвисько або прізвище, що вказує на характерну рису носія (слабкість, худорлявість).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |