хиндя

1. (істор.) Назва монгольської золотої монети, що переважно карбувалася в XIII–XIV століттях і була поширена на території Золотої Орди та сусідніх держав, включаючи українські землі.

2. (перен., розм., заст.) Гроші, монета (часто з відтінком зневаги або іронії).

Приклади:

Відсутні