хиндя

[xɪndjɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. (істор.) Назва монгольської золотої монети, що переважно карбувалася в XIII–XIV століттях і була поширена на території Золотої Орди та сусідніх держав, включаючи українські землі.

  2. (перен., розм., заст.) Гроші, монета (часто з відтінком зневаги або іронії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хиндя, р. хинді, д. хинді, з. хиндю, о. хиндею, м. хинді, к. хиндя

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘хиндя’ походить від давнього, ще праслов’янського запозичення. Воно пов’язане з іншими слов’янськими словами, що означають ‘хмиз’ або ‘сухе гілля’. Це слово використовується для позначення сухого гілля, хмизу або дрібних дров.
Споріднені слова:хмиз, гілля, дрова

Більше записів