Значення
-
(про людину) Який схильний до хвицання, до витівок, пустощів; жвавий, меткий, спритний, але легковажний.
-
(про дії, поведінку) Такий, що виражає жвавість, меткість, але легковажність; витівливий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хвицливий, р. хвицливого, д. хвицливому, з. хвицливого, о. хвицливим, м. хвицливім, к. хвицливий