хвища

Тлумачення із “Словника української мови”* ХВ И ЩА , і, ж., розм. Сильний холодний дощ або великий сніг з вітром ; снігова буря . [Кезгайло:] Ну й хвища надворі , нехай їй біс ! Січе , плює в обличчя , з ніг валить … ( Коч ., П’єси , 1951, 213); Їхали вони довго , ще більше крутилися та петляли , все ніяк не могли втрапити , куди треба було . Зимовий день короткий – отож і ніч застала їх у полі , хвища знялася ( Збан ., Сеспель, 1961, 246); Були ж: зима й холодна хвища , Війни смертельний , злий удар … (Мал., Серце .., 1959, 48).