хватити

Значення

1. Раптово й сильно схопити когось або щось, обхопити, охопити.

2. Досягти, дістати до чогось рукою або якимось знаряддям; дістатися.

3. Виявитися достатнім, задовольнити потребу; стати в пригоді.

4. (розм.) Раптово відчути, зазнати якоїсь неприємної дії, стану (часто про хворобу, сильне почуття).

5. (розм.) Сильно вдарити, ляснути когось або щось.

6. (розм.) Швидко випити, з’їсти.

7. (заст. та діал.) Почати робити щось інтенсивно, з енергією (наприклад, хватити плакати, бігти).

Правопис та відмінювання