Значення
-
Властивість людини, що проявляється в надмірній самовпевненості, зарозумілості, схильності до хвастощів та невиправданої удаваної відваги; хвастовство, зарозумілість.
-
Вчинок або вислів, що свідчить про таку властивість; хвастощі, зарозумілі слова.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хвацтво, р. хвацтва, д. хвацтву, з. хвацтво, о. хвацтвом, м. хвацтві, к. хвацтво