Древослів

Словник Української Мови

хвальба

[xʋɑlʲbɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “хвалитися“; вихваляння своїх переваг, успіхів, якостей, часто з перебільшенням.

  2. Слова, мова, якими хваляться; хвастливі висловлювання.

  3. Застаріле: висока оцінка, схвалення, вихваляння когось або чогось; слава.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хвальба, р. хвальби, д. хвальбі, з. хвальбу, о. хвальбою, м. хвальбі, к. хвальбо

Більше записів