1. Мешканець хутора; той, хто живе на хуторі.
2. Власник хутора або член сім’ї, що володіє хутором.
3. (У переносному значенні) Людина, яка веде відокремлений, самітницький спосіб життя, або яка дотримується консервативних, традиційних поглядів.
хуторянин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |