1. Мешканець хутора, сільський житель, що проживає на окремому хуторі або має там своє господарство.
2. У переносному значенні — людина, що веде відокремлений, самітницький спосіб життя, уникає широкого суспільства.
Словник Української Мови
Буква
1. Мешканець хутора, сільський житель, що проживає на окремому хуторі або має там своє господарство.
2. У переносному значенні — людина, що веде відокремлений, самітницький спосіб життя, уникає широкого суспільства.
Відсутні