хуря

1. (діал.) Тонка, суха гілочка, паличка, лозинка; прутик.

2. (діал.) Дрібний, сухий хмиз, гілля для розпалювання вогню.

3. (діал., перен.) Про дуже худу, кволу людину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |