1. (про сніг) Падати густо, великими пластівцями, утворюючи хуртовину; заметати, завіювати.
2. (переносно) Рухатися, носитися навмання, безладно у великій кількості (про людей, тварин тощо).
хуртовинитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |