Значення
-
(розм.) Воркотіти, бурчати, виражаючи незадоволення, досаду або злість.
-
(перен., розм.) Видавати низький, глухий, безперервний звук, подібний до воркотання (про рідини, механізми тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я хурчуся, ти хурчишся, він хурчиться, ми хурчимося, ви хурчитеся, вони хурчаться