1. (розм.) Воркотіти, бурчати, виражаючи незадоволення, досаду або злість.
2. (перен., розм.) Видавати низький, глухий, безперервний звук, подібний до воркотання (про рідини, механізми тощо).
хурчатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |