хухкання

[xuxkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Хухкання — специфічний звук, що імітує свист або різкий видих повітря, який видають деякі тварини (наприклад, їжаки, борсуки) при збудженні, загрозі або обороні.

  2. Хухкання — переносно: тихе, приглушене посміхання або сміх, що супроводжується характерними короткими видихами через ніс.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хухкання, р. хухкання, д. хухканню, з. хухкання, о. хухканням, м. хухканні, к. хухкання

Більше записів