1. Пов’язаний з аналізом художніх творів, їхньої структури, стилю, образної системи та інших компонентів, що поєднує в собі естетичний підхід із науково-дослідницьким.
2. Характерний для творчості або методології, в якій художнє осмислення дійсності нерозривно пов’язане з її глибоким розчленуванням, дослідженням причинно-наслідкових зв’язків і критичною оцінкою.