хряпотіння

[xrjɑpotinnjɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Хряпотіння — діал. те саме, що хряпання: різкий, гучний звук, що виникає від удару, падіння або розтріскування чогось твердого (наприклад, дерева, льоду, кісток).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хряпотіння, р. хряпотіння, д. хряпотінню, з. хряпотіння, о. хряпотінням, м. хряпотінні, к. хряпотіння

Більше записів