Значення
-
(діал.) Те саме, що хряпа: велика тріщина, щілина в землі, скелі тощо; провалля, яр.
-
(діал.) Глибока рана, поріз на тілі; шрам.
-
(діал., перен.) Вада, дефект; серйозна помилка, прорахунок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хряп, р. хряпа, д. хряпові, з. хряп, о. хряпом, м. хряпі, к. хряпе
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘хряп’ — це звуконаслідувальний вигук, що передає різкий звук удару або тріску. Воно утворилося як наслідування звуку, подібно до інших вигуків, таких як ‘хрьоп’, ‘хрясь’ чи ‘ляп’. Можливо, воно виникло в результаті злиття вигуків ‘хрясь’ та ‘ляп’. Це слово пов’язане з дієсловами ‘хряпати’ (стукати, вдаряти) та ‘хряпнутися’ (гепнутися), а також з прикметником ‘хряпуватий’ (розколений). Споріднені слова є в російській мові, де ‘хряпать’ означає ‘бити, ламати’.